Історія закладу
В 1879 році з нагоди 70-річчя М.В.Гоголя шанувальники його таланту порушили питання про присвоєння його імені навчальному закладу, що мали відкрити в Миргороді. Але відкриття навчального закладу затягнулося на довгих 17 років.
Полтавське губернське і миргородське повітове земство в 1880 році оголосили збір коштів у межах Полтавського краю на будівництво навчального закладу. Полтавські земці звернулися до Олександра ІІ, який за кілька днів до своєї загибелі санкціонував 14 лютого 1881 збір коштів на будівництво навчального закладу.
Було складено кошторис. На будівництво і облаштування потрібно було 80 тис. карб., з яких майже половину (понад 32тис.карб.) дала всеросійська підписка, а решту грошей виділили Полтавське губернське і миргородське повітове земста.
Міська управа подарувала 3 десятини зеслі за мостом біля р.Хорол.
Будинок школи було закладено 22 серпня 1889 року. Споруда була збудована у стилі французького ренесансу за проектом полтавського архітектора О.І.Ширшова. Споруджено навчальний корпус у 1882 році, тобто за 3 роки.
1 листопала 1896 в присутності великої кількості гостей і губернського начальства відбулося урочисте відкриття начального закладу.
Школа ставила за мету підготовку фахівців гончарного виробництва, а також вчителів графічних мистецтв. Це була перша в Україні школа де готували майбутніх кераміків, майстрів художнього оздоблення виробів та вчителів малювання.
Відповідно до шкільного статусу приймали дітей різних станів із 12-річного віку і дорослих. Навчання було безкоштовним. Курс навчання був розрахований на 5 років.
У першому навчальному році навчалося 45 хлопчиків і 10 дівчаток, але кількість учнів весь час зростала.
Першим директором став С.І.Масленіков.
Учні школи вчилися не тільки малювати, а й виконували значний обсяг робіт. Виготовляли майолікову плитку для оздоблення фасадів церков. Наступними замовленнями були облицювальні теракотово-емальовані і майолікові плити та кахлі для оздоблювальних робіт у Петербурзі.
В цей же час було створено майолікове диво – іконостас, призначений для далекої Аргентини, виготовлений для посольської церкви. Автор проекту – петербурзький архітектор М.М.Ніконов. Загальна довжина всіх частин цього витвору мистецтва становить 30 метрів.
Копію цього іконостасу було виготовлено у 1902 році для Успенського собору Миргорода.
В різні роки тут працювали відомі художники і майстри-керамісти. Серед яких особливо слід відзначити Опанаса Сластіона, що виконував обов’язки директора 1903-1904р., Василя Кричевського, Фотія Красицького, Федора Балавецького, Івана Ураїнця та багатьох інших.
Миргородські майстри ще на початку ХХ століття зажили слави неперевершенних художників рукотворної краси. Школа експонувала свої вироби на багатьох виставках, у тому числі і зарубіжних.
На міжнародній художньо-промисловій виставці керамічних виробів 1901р., а також на міжнародній виставці 1912р. вироби миргородських майстрів нагороджені золотими медалями, а на загальноросійській кустарній виставці 1907р. – малою срібною медаллю.
За часів гетьманського правління у 1918 р і Україні було відкрито цілий ряд вищих навчальних закладів, у тому числі і в Миргороді. 15 вересня 1918 року на базі художньо-промислової школи імені М.В.Гоголя створено Миргородський художньо-промисловий інститут, який мав відділи: технічно-керамічний і декоративно-народного мистецтва, а також педкурси, що готували вчителів малювання для шкіл. Директором інституту призначили професора Української Академії мистецтв архітектора В.Г.Кричевського.
У серпні 1919 інститут припинив існування у зв’язку з наступом денікінської армії. У 1929-30 на базі школи створено індустріально-керамічний інститут , який у 1933 було переведено до Кам’янця-Подільського, а в Миргороді залишено технікум. За час свого існування він підготував і випустив понад 14 тис. фахівців.
У 1932 р. в результаті ряду реорганізацій інститут був ліквідований, а залишився у Миргороді технікум будівельних матеріалів , що мав два відділення: кераміко-теплотехнічне і механічне.
З початком війни частина юнаків і викладачів були мобілізовані до Червоної армії.
У післявоєнний період технікум залишався провідним навчальним закладом Миргородщини. Його випускники і досі працюють у багатьох регіонах колишнього Союзу.
У 1997 ройці Постановою Кабінету Міністрів № 78 навчальний заклад перейменовано в Миргородський державний керамічний технікум імені М.В.Гоголя.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Враховуючи клопотання Полтавської обласної державної адміністрації, вченої ради і керівництва Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, колективу і керівництва Миргородського державного керамічного технікуму імені М.В.Гоголя, та з метою оптимізацції мережі вищих навчальних закладів, поліпшення якості підготовки фахівців навчальнй заклад у 2011 році реорганізовано в Миргородмький художньо-промисловий коледж імені М.В.Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Ще з перших років заснування художньо-промислової школи діє музей дипломних робіт, який належить до числа найкращих визначних пам’яток України, де найбільш повно представлені вироби з фарфору, фаянсу, майоліки ХІХ ст., зокрема іранські, китайські, японські, французькі та італійські керамічні вироби, саксонський, веджвудський і копенгагенський фарфор, вироби вітчизняних підприємств: Межигірської та Кам’яно-Бродської фабрик, заводів М.Кузнєцова, Гарднерата та ін.
Сім кімнат заповнені численними творчими роботами дипломників. Це декоративні вази, тарелі, різні ужиткові предмети з кераміки, посуд, декоративні панно, дрібна пластика, прикраси тощо.
Експозиція щорічно поповнбється чудовими, майстерно виконаними на високому художньому і естетичному рівні творчими роботами наших студентів.
Сьогодні в навчальному закладі ведеться підготовка фахівців молодших спеціалістів за стеціальностями:
Денне відділення:
023 – "Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація" (освітня програма: "Декоративно-прикладне мистецтво")
029 – "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа" (освітня програма: "Діловодство")
051 – "Економіка" (освітня програма: "Економіка підприємства");
072 – "Фінанси, банківська справа та страхування" (освітня програма: "Фінанси і кредит");
101 – "Екологія" (освітня програма: "Прикладна екологія");
144 – "Теплоенергетика "(освітня програма: "Монтаж і обслуговування теплотехнічного устаткування і систем теплопостачання")
161 – "Хімічні технології та інженерія" (освітня програма: "Виготовлення тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів і виробів")
241 – "Готельно-ресторанна справа" (освітня програма: "Готельне обслуговування")